1 грудня — Міжнародний день порозуміння з ВІЛ-інфікованими

    1 грудня — Міжнародний день порозуміння з ВІЛ-інфікованими

    Традиційно 1 грудня увесь світ відзначає Міжнародний день порозуміння з ВІЛ-інфікованими в ім’я соціальної терпимості та розширення обміну інформацією про пандемію, що швидкими темпами розповсюджується по усіх регіонах земної кулі.

     

    Проблема поширення ВІЛ-інфекції впродовж майже 30 років усе ще залишається актуальною для світової співдружності. Сьогодні масштаби поширення вірусу імунодефіциту людини набули глобального характеру і постають реальною загрозою соціально-економічному розвитку більшості країн світу. Загальна кількість ВІЛ-інфікованих осіб в Україні складає біля 286,0 тис.осіб. Україна, починаючи з 2004 р., досягла значного прогресу у боротьбі з ВІЛ/СНІДом, зокрема, в наданні лікування людям, які живуть з ВІЛ. Більше 62 тисяч ВІЛ-інфікованих осіб отримують антиретровірусну терапію, із них понад 80% — за кошти державного бюджету. Наразі в нашій країні перед лікарями, які займаються спостереженням за ВІЛ-інфікованими, поставлена задача досягти 90% забезпечення антиретровірусним лікуванням всіх інфікованих. Станом на 01.11.2017 року в Світловодській ЦРЛ на обліку знаходиться 95 ВІЛ-інфікованих осіб (2016р. — 88). За 9 місяців 2017 року взято на облік 7 осіб (2016р. — 8). В поточному році померло 2 людини, заражені ВІЛ-інфекцією, в 2016р. — 5 осіб.

    Шляхи інфікування

    ВІЛ-інфікована людина — це носій вірусу, здатний заражати здорову особу. Зараження відбувається, коли вірус з організму ВІЛ-інфікованого разом з кров`ю, спермою чи виділенням піхви, або з грудним молоком матері потрапляє в кров здорової людини чи дитини.

    Вірус передається:

    • при статевих стосунках з ВІЛ-інфікованою особою;
    • через кров, насамперед через спільні шприци та голки при внутрішньовенному введенні наркотичних речовин, а також забруднений кров'ю нестерильний інструмент;
    • дитині від ВІЛ-інфікованої матері - інфікування відбувається під час вагітності, пологів чи годуванні грудним молоком.Підступність ВІЛ-інфекції у тому, що після зараження людина може довгий час не відчувати ознак хвороби, вважати себе здоровою і водночас заражати інших — насамперед своїх сексуальних партнерів та партнерів по голці. Період безсимптомного носійства може тривати 8-10 і більше років, після чого розвивається СНІД.

    СНІД не передається

    Хоча ВІЛ вражає весь організм, до цього часу не доведена можливість інфікування через піт, сечу, сльози, слину, оскільки кількість вірусних частинок в цих рідинах надзвичайно мала для зараження. Хвороба не передається побутовим шляхом: через повітря при чханні, кашлі, при спільному проживанні, роботі в одному приміщенні, користуванні посудом. Не треба боятись подати руку чи обійняти інфіковану і хвору людину, не страшні також дружні поцілунки, якщо на губах відсутні виразки чи тріщинки. Безпечним щодо зараження ВІЛ є спільне відвідування місць громадського користування - лазні, сауни, басейну, туалету. СНІДом не можна заразитись в громадському транспорті. Передача ВІЛ через укуси комарів чи інших комах не доведена, бо коли комар жалить людину, він впорскує свою слину, де вірусу практично немає. В організмі комахи вірус розмножуватись не здатний.

    Визначити інфекцію можна

    У відповідь на проникнення вірусу, в організмі людини через 1-3 місяці утворюються антитіла. Їх поява є свідченням ВІЛ-інфекції, а виявляються антитіла за допомогою дослідження крові. Обстеження на СНІД проводяться в кабінетах довіри, де за бажанням це можна зробити анонімно. Диспансерний нагляд за хворими на ВІЛ-інфекцію/СНІД здійснюється диспансерними відділеннями центрів з профілактики та боротьби зі СНІДом або кабінетами інфекційних захворювань поліклінік за місцем проживання.

    Чи можна вберегти себе від СНІДу?

    На сьогодні ВІЛ-інфекція не має радикальних засобів лікування, тому головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження нових випадків інфікування. У зв`язку з цим, необхідно: приймати правильні щодо свого здоров'я рішення, намагатися протистояти таким факторам ризику, як потреба експериментувати, самоутверджуватись під тиском з боку однолітків та наркодільців; уникати випадкових незахищених статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування.

    © 2024 . Всі права захищено. Розроблено веб-студією "Sigma"